Особливості здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання строків розрахунків за зовнішноекономічними операціями у період дії воєнного стану

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі за текстом – Закон № 2260) було викладено у новій редакції підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу в частині можливості контролюючих органів проводити зокрема, документальні позапланові перевірки у випадку отримання інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів з імпортними операціями та/або валютної виручки з експорт.

Не дивлячись на військовий стан в Україні, Законом №2260 було частково знято обмеження на проведення Державною податковою службою (далі за текстом – контролюючий орган) документальних позапланових перевірок, зокрема, з питань контролю за дотриманням валютного законодавства.

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та визначено, що на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (за вийнятком виключень, наведених у пункті 14³ цієї постанови).

Контролюючий орган отримавши від Національного Банку України податкову інформацію про незавершені розрахунки за зовнішньоекономічними операціями направляє суб’єкту господарювання запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» стосовно конкретної зовнішньоекономічної операції.

З огляду на тенденції, суб’єкту господарювання необхідно одразу звертатись за юридичною консультацією, оскільки на цьому етапі, контролюючий орган починає формувати та документувати доказову базу ймовірного правопорушення.

Також непоодинокі випадки, коли контролюючий орган під виглядом отриманої податкової інформації робить спроби запитати документальне підтвердження по іншим операціям, виходячи за межі повноважень, що обумовлює необхідність юридичного супроводження та консультування, з метою уникнення негативних податкових наслідків.

Суб’єктам фермерського господарства необхідно враховувати, що у  зв’язку з прийняттям Постанови Правління Національного банку України від 10 листопада 2023 року № 145 "Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів", з 10 листопада 2023 року, строк розрахунків з експорту товарів сільськогосподарського призначення, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 - становить 90 календарних днів.

Розмір фінансової санкції (пені) визначається ч.5 ст.13 до Закону України № 2473 «Про валюту і валютні операції», а саме,  у разі порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), та може дорівнювати сумі неодержаних грошових коштів за договором (вартості непоставленого товару).

Специфіка та особливості здійснення контролю за дотриманням валютного законодавства, систематичні зміни строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, створюють складнощі для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Адвокатське об’єднання «СПРАВАР» пропонує свої послуги з юридичного супроводу або консультування на будь-якій стадії виконання зовнішньоекономічного договору, та допоможе обрати дієву стратегію упередження  або виключення наслідків порушення валютного законодавства, а у випадку наявного податкового-рішення контролюючого органу про застосування пені – його оскарження у судовому порядку.